Оазові Реколекції для Аніматорів Родин ІІ ступеня 14-15 листопада 2015 р.

14-15 листопада в Київському районі відбулись Оазові Реколекції для Аніматорів Родин ІІ ступеня. Наша районна пара Вадим і Тоня Носови чудово організували і провели цей захід. Духовним отцем реколекцій був з нами районний модератор О. Лаврентій Ян Жезіцький. Місце проведення – чудовий осередок всесвітнього благодійного фонду «Тріумф Серця», розташований недалеко від Кармелітанської Парафії Воздвиження Святого Хреста на Святошино в Києві.

Це була справжня ОАЗА – і в прямому і в переносному значенні.

День ми розпочинали з Утренньої Молитви та Намету Зустрічі, вливаючись в атмосферу миру, спокою, єдності у Христі. Першу конференцію на тему «Покликання і постава аніматорської пари» підготував і провів Вадим.

Вадим і Антоніна розповіли, як Аніматори повинні розуміти свої обов’язки, як їх приймати і яка важлива нині є докладна інформація, яку потрібно своєчасно і без запізнень переказувати.

На зустрічі в групах ділились усі, як розуміють чесноти Аніматори і який він повинен бути в духовному плані та господарчому.

Другу конференцію на тему «Завдання аніматорської пари» провела Валентина Кулик, розповідаючи про використання усіх здібностей і талантів, щоб постійно організовувати і гуртувати спільноту.

Загальну зустріч «Співпраця зі священиком» також провела Валентина Кулик, яка зі своїм чоловіком служать Районовою Парою у Бердичеві. Тут словами не передати, «своє получили і священики і Аніматори» - одним словом не можна давати спати ні одним ні другим. Така співпраця має бути проявом спільного подбання про спасіння конкретних людей.

Потім в прекрасній каплиці осередку відбулася подружня молитва. День увінчався Євхаристією в храмі Воздвиження Святого Хреста, де якраз перебували Реліквії Блаженної С. Марти Вєцкої, які відбувають перегринацію по Україні з нагоди приготування Ювілею 400-річчя Ордену Місіонерів Святого Вікентія де Поль.

Дехто з учасників скористались можливістю переночувати в осередку, де є гарні умови для цього.

Другого дня ми також отримали чудесне Слово від Господа, над яким роздумували в Наметі Зустрічі. Якщо коротко, можна виділити такі ключові слова: ми – Божі вибрані; Любов понад усе; навчайте та напоумлюйте самих себе; усе робіть в Ім’я Господа Ісуса.

Тему першої конференції цього дня «Основна інформація про ДЦ та Подружня духовність» розкривали Аліса і Леонід Ліщинки, які служили колись Районовою Парою в Києві. Вони ділились своїм досвідом впровадження основ Домашньої Церкви у власній сім’ї, але наголошували, що кожне подружжя є особливим і неповторним згідно з Божим задумом. Тільки у Господа ми можемо дізнатись що конкретно Він задумав для нашого подружжя. Власне наша спільнота заснована на таких двох стовпах, як Подружня Духовність і Нова Людина. Можна сказати, що ми завдяки спільноті можемо виховати в собі Нову Людину але також і в своїх дітях виховувати цю Нову Людину. Дуже сподобалась алегорія, що молода людина (дитина, підліток) є як молоде деревце, і якщо його не прив’язати до коликів (батьківське виховання), його може поламати, або погнути вітер (тобто сучасне середовище). Також запам’ятолось дуже промовисте порівняння – що подружжя як корабель і кожен на кораблі має виконувати свої ролі, чоловік і дружина не можуть обидвоє триматись за штурвал, хтось мусить також і «підкидати вугілля».

Підчас праці в групі ми обговорювали радощі і труднощі аніматорського служіння. Якщо підсумувати все сказане, то думаю, якщо сприймати служіння не як тягар, а як привілей (сам Господь довірив тобі це служіння!), то радість перевищуватиме і подолаємо всі труднощі.

Для наступної частини реколекцій - Подружнього діалогу – пари могли вибрати для себе найзатишніші куточки в цьому великому казковому будинку, що мабуть посприяло гарній і відвертій розмові у Божій присутності.

Потім на конференції «Зустріч в колі» Тоня нагадувала нам, що дуже важливо слідувати всім нормам і рекомендаціям згідно Статуту та формаційним матеріалам Домашньої Церкви. Були висвітлені загальні правила проведення всіх частини зустрічі в колі. Всіх доторкнули слова про те, що аніматори є відповідальними за ввірені йому безсмертні душі.

Наприкінці реколекцій дієцезіальна пара Києво-Житомирської Дієцезії – Вікторія і Леонард Зігерти розповіли про Дорогу формації в ДЦ. Наголосили, що повноцінними служителями в ДЦ можуть бути аніматори, які пройшли базову формацію. Потім, розпочинаючи перманентну формацію члени спільноти можуть включатись в дияконійне служіння і тут вже духовному зростанню немає меж. Основним правилом є те, що служіння не повинно протиставлятись сім’ї.

Після такого відкриття горизонтів наша спільнота рушила на Євхаристію, де чоловіки мали нагоду послужити при вівтарі. Літургію очолив О. Віталій Козак OCD, співслужив наш любимий і коханий усіма О. Лаврентій.

Після Євхаристії ми ще на годинку зібрались в осередку, щоб посвідчити про враження від реколекцій. Вдячність, щирість і радість переповнювала нас підчас ділення, після якого була запропонована паломницька подорож ДЦ до Матері Божої Бердичівської влітку, яка надіємось знайде відгук у нашій спільноті та в усіх Парафіях України. Вадим і Тоня також запропонували всім подружжям ДЦ щоденно молитись десяток розарію за нашу спільноту.

Щиро дякуємо нашим організаторам, доповідачам, кухарям – (особлива подяка;) і звісно дорогому отцю Лаврентію!

Ігор і Надія Петрик

             

  

Реколекції Домашньої Церкви Київського Району - ОРАР ІІ - 14-15 листопада 2015

Всесвітній День Молоді в Польщі - 2016

Презентація Домашньої Церкви в Броварах - 8 листопада 2015

Презентація спільноти

«Домашня Церква»

в Броварах

Сьогодні, 8 листопада, в Парафії Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги відбулась презентація спільноти Домашня Церква.

На запрошення О. Лаврентія Яна Жезіцького з різних Парафій  Києва з’їхались сім’ї, які належать до Оазової Спільноти, щоб розповісти про «Домашню Церкву», її основні принципи, а також посвідчити про свій досвід участі в спільноті і заохотити подружжя броварської Парафії приєднуватись до неї.

На початку відбулась Свята Меса, яку відправив О. Лаврентій, а настоятель парафії – О. Роман Лаба, співслужив з ним. Літургійну послугу виконували брат Майкл та чоловіки з «Домашньої Церкви». Під час Літургії Слова також служили подружні пари. Наприкінці Св. Меси О. Лаврентій поділився своїм досвідом служіння для сімей. Він розповів захоплюючу історію свого досвіду «Домашньої Церкви» – дві найважливіші реальні справи.

Перша – це те, що «Рух Світло-Життя» є натуральною спільнотою в Церкві на відміну усіх інших спільнот, які О. Лаврентій назвав, дивлячись по-людському, штучними. Сказав такі слова: «Тільки сама Церква є натуральна як Містичне Тіло Ісуса Христа. Всі інші спільноти в Церкві є штучними; Парафія, Орден, монастир, Віднова у Святому Дусі, Неокатехуменат, біблійне коло, Розарієві Спільноти, Легіон Марії, та інші. Бо всі ми є чужими, хоч єднає нас Христос, тому що ми не є між собою рідними, а тільки братами і сестрами по вірі в Ісуса Христа і кажемо собі «брате», «сестро», «отче духовний», «мати настоятелько» і тому подібні звернення. А «Рух Світло-Життя» є оснований з родин і на родинах побудований. Тому є найкращою і найправильнішою Спільнотою в Церкві, яка має конкретне і правдиве служіння через розвиток дияконій.

Друга – це те, що «Рух Світло-Життя» є найкращим доказом того, що Церква Христова не є власністю священиків, монахинь, єпископів, кардиналів і навіть Папи Римського. Церквою є всі ми, кожний з нас. І служіння в Церкві повинні нести всі, хто належить до Церкви: я, ти, моя мама, сусід, та всі інші.

Одним словом кажучи, ми всі повинні бути активні в Церкві і своїм служінням давати свідоцтво життя в любові до Бога. О. Лаврентій свою промову завершив такими словами: «Нині в Церкві людей можна поділити на три категорії: парафіяни, прихожани і віруючі. Парафіяни – це ті, котрі мешкають в нашому місті, на території нашої Парафії, які навіть не ходять в костьол. Прихожани – це ті, котрі приходять на Службу Божу в костьол, але нічого більше не роблять. А віруючі – це ті, які справді вірують в Бога і своїми вчинками та активністю свідчать іншим про те, що вони є Живою Церквою Божою.

Потім парафіяни мали можливість подивитись презентацію, яку коментували подружжя «Домашньої Церкви», пояснюючи та розкриваючи суть спільноти, про її методи та засоби.

Головним чином ми ділились, в який спосіб звичайна сім’я може бути Живою Клітиною Церкви. Ми розповідали про те, що у повсякденному житті також можливо відповідати на заклик Христа: любити ближнього, служити та свідчити Євангеліє. Ми не створюємо якусь нову «Церкву», ми намагаємося жити так, як вчить нас Господь через Святе Письмо, а наша спільнота є засобом і інструментом, які допомагають нам у крокуванні за Христом, у наслідування Христа. А особливістю Домашньої Церкви є те, що чоловік і дружина (а згодом і діти) йдуть на цій дорозі разом, зростають у вірі разом, а діти виховуються у християнському середовищі – в сім’ї, на Реколекціях, на сімейних Оазах. А оскільки в сьогоднішньому світі дуже бракує християнського середовища і нам і нашим дітям, тому ми потребуємо такої спільноти щоб і подружжя вдосконалювати і дітей виховувати по-християнськи.

Маємо надію, що також і в інших парафіях не тільки нашого Київського району будемо свідчити про таку чудову можливість – запросити Ісуса в свою сім’ю і перебувати з Ним щодня!

Надія Сєрадська-Петрик