Душпастирський Лист: «Індивідуальність та спільнота»

Слава Ісусу Христу!

Улюблені в Христі Ісусі Браття і Сестри – Діти Божої Церкви!

         У своїй Превеликій Любові Бог створив людину як одиничну істоту спільноти, яка будучи індивідуально цілковито повноцінною є також невід'ємною частичкою суспільства і цілого людства. Сам Господь Бог, Який сказав: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, …» (Буття 1:26) є Сам в Собі Спільнотою. Отож коли Бог сотворив Адама, відразу ж після цього сотворив Єву. І так ми бачимо вартість і завдання спільноти. Правду кажучи людина найкраще може виконати своє покликання у спільноті, а такою правдивою і натуральною спільнотою є сім’я, родина. Це перше і найважливіше на землі покликання людини. Взагалі, якщо брати під увагу цілісність людини як душу і тіло, то головним і фундаментальним покликанням кожного з нас – це є вічне життя з Богом.

         Дивлячись духовними очима на факт повноцінного нашого життя на землі, помічаємо, що невід'ємним доповненням для нашої цілісної вартості як людей є Церква, Яку заснував Ісус Христос, щоб в Ній зібрати усіх розпорошених дітей Божих і відновити через Таїнства в нас гідність Божих дітей. Тому Церква характеризується спільнотою. Бо не може хтось сказати, що є віруючим, а не належати до Церкви. Так, як ніхто не може сказати, що є футболістом, а не належить до команди гравців, які збираються разом на стадіоні. Або також ніхто не може себе назвати учнем, не належачи до школи і не перебуваючи у спільноті шкільного класу як колективу.

         Ми сміливо можемо себе називати щасливими людьми перебуваючи у спільноті Церкви Христової. А щоб ця спільнота Церкви була завжди живою і правдивою, то маємо прекрасну можливість творити цю спільноту Церкви в наших родинах та сім'ях, а через це краще зрозуміємо, що Церква так насправді є святою спільнотою грішників, є великою родиною Божою, яка в собі містить усе людство, усіх хто бажає вже тут на землі жити дарами Царства Небесного. Отож Оазовий Рух «Світло-Життя», який у спільноті Домашньої Церкви реалізує повноту сімейства великої християнської родини, повинен нам допомогти ще більше зануритись у духовність Церкви, а через наше служіння і свідоцтво християнського життя приблизити до Бога Його розпорошених дітей усього світу. Цю так хвалебну місію ми повинні розпочати від наших сімей, від самих себе, від кожного з нас індивідуально. Бо кожна спільнота у великій мірі залежить від індивідуальної і конкретної особи, а кожна людина навіть у найменшій мірі завжди залежить від якоїсь спільноти, яка завжди має свій вплив на значення переживання нашого індивідууму.

         Для пліднішого зростання наших спільнот Домашньої Церкви і нас особисто як тих, котрі творять цю Домашню Церкву, ми повинні на ново відкрити для себе значення і обов’язки приналежності до цього Руху Оази, щоби зрозуміти, що наше служіння є не настільки обов’язком, як привілеєм, можливістю, бажанням, навіть змаганням у спільному служінні Христовій Церкві. Для цього потрібно нам зробити певні деякі кроки в сторону наших братів та сестер, будуючи між нами Христову єдність, а не коло спільного зацікавлення. Доторкнемось до деяких епізодів з нашого життя, щоб ми змогли побачити правильне їхнє значення.

Народження дитини

         Така подія в сім’ї є дуже важлива і радісна. Радіють усі родичі та близькі. Уся увага скерована на дитину, але також на батьків і рідних. Готуємось до гостей і стараємось про те, щоб найкраще дитину прийняти в дома і привітати батька і матір з їхньою дитиною. Це є картина майже усіх сімей.

         Ми як люди віруючі не повинні забувати про Бога і про те, що це Господь нам подарував це дитя. Ми повинні насамперед подякувати Богу за життя цієї дитини і Йому відразу ж пожертвувати нашу дитину, яку ми від Нього отримали як вираз Божої любові та довіри до нас. Отже, приналежачи до Домашньої Церкви, ми вже повинні мати це в крові, що даємо знати про народження дитини нашій спільноті, просячи її про молитву. Добрим звичаєм повинен бути факт, що ми після род-дому несемо дитину в костьол на молитву, щоб представити її Богу і подякувати за дар нового життя. А потім заносимо дитя до дому в нашу родину. При цьому дуже добре було б повідомити своє Коло Домашньої Церкви, анімато рів і священика-модератора, щоби попросити їх про молитву і хто має можливість, щоб приїхали в цей момент до костьолу і разом помолились, а може й навіть відправили Святу Месу. До цього ми повинні зростати і таким чином будувати нашу спільноту і вчитись бути разом у кожній життєвій ситуації.

Хрещення дитини

         Подібно як при народженні дітей, так само й тепер, коли хочемо охрестити дитину, маємо насамперед подбати про духовні справи, а потім вже залишити час для приготування гостини та інших справ. Як віруючі люди ми маємо поважно подумати про хресних батьків і обов’язково їх вибрати із Церковної спільноти, а навіть з Домашньої Церкви. Тому що хресні мають обов’язок виховати дитину у вірі, яку самі визнають і є практикуючим прикладом набожного християнського життя. Також гарно є, коли на цю подію зійдуться наші брати та сестри з Домашньої Церкви, а раніше про цей момент потрібно повідомити як умога  більше спільнот, щоб запевнити дитині велику молитовну допомогу на початку її життя на землі. Це також є вираз нашої християнської зрілості.

Перша Сповідь і Святе Причастя

         Це прекрасна подія для сім’ї та рідних. Але це також дуже важлива подія для усієї Домашньої Церкви, а принаймні Спільнот нашого району. Варто, щоби цю радість ми розділили з нашими братами та сестрами зі спільноти і повідомили інших про місце і час такої важливої хвилини для наших дітей, просячи про молитву за них.

Миропомазання

         Не завжди ми відповідно звертаємо увагу на це Таїнство. А є це Таїнство дуже важливе, коли ми його приймаємо у зрілості нашого християнського життя, що теж підтверджує нашу цілковиту свідомість про життя з Богом. Тут ми повинні дуже старанно приготувати наших дітей, яких вже називаємо молоддю, до розумного прийняття цього Таїнства. Також в цей момент кандидат до Миропомазання обирає собі друге додаткове ім'я, яке має бути ім'ям цього святого покровителя. І тому, як при хрещенні були батьки хресні, так і тепер потрібно обрати свідка для Миропомазання, який також повинен допомагати розвиватись нашій дитині у вірі християнській. Такого свідка ми маємо обрати з Церкви і найкраще з наших оазових спільнот, які вже є сталими у вірі і можуть відповідально провадити нашу дитину дорогою віри.

         І при цій нагоді варто поінформувати Домашню Церкву про те, що наші діти зріло приймають Дари Святого Духа і запросити на цю подію братів та сестер із спільноти та попросити про молитву.

Вінчання

         Церковний шлюб подружньої пари є виразом подяки Богу за наречену і нареченого, є це момент запрошення Бога в нашу нову сім’ю і гарна нагода з рідними, близькими, приятелями, друзями і нашою Оазовою спільнотою розпочати прекрасне подружнє та сімейне життя. А інших, хто не в змозі бути поряд з нами, варто в цей день попросити про молитву.

Хвороба

         Коли ми залишаємось самотні в лікарні чи в дома, варто бути в єдності з нашою спільнотою, яка може в цей момент підтримати нас молитвою, або й навіть присутністю. Не біймося відвідувати хворих, бо Сам Господь страждає в них і Він на нас у хворих чекає. А Церква на стільки шанує таку прислугу, що надає нам за це відпуст-індулігенцію.

Мандрівка на Небеса

         Смерть та похорони наших рідних це невимовна тайна переходу у вічність. При цьому є також наше страждання, але не втрачається в цей момент свідомість, що вже є хтось, хто нас колись зустріне в Небі. Тут багато пояснень не потрібно. В цій хвилині ми повинні самі від себе зробити все, щоб бути там, де зараз нас найбільше потребують, нашої молитви і звичайної людської присутності. Від родичів вимагається тільки те, щоб когось хоча б одного з нас повідомили, а ми вже зобов’язані повідомити усіх інших, не забуваючи ані про одного.

Інші події повсякденні

         Ми не мусимо повідомляти усіх про наш кожний крок щоденний. Але є такі моменти і події, які часто можуть бути спільними: якась поїздка, праця, відпочинок, виїзд на Відпуст і тому подібні ситуації. Насамперед завжди йдеться про те, щоб хтось за нас в цей час молився, а потім може бути так, що ми комусь можемо дуже легко і зручно допомогти, або хтось нам; їдучи кудись по справах роботи можемо підвезти когось попутно в якесь місто. Можна тут давати багато прикладів, але правда є така, що такий спосіб спілкування приносить гарні плоди і будує наше спілкування.

Бажаю усім нам правильно зрозуміти спільноту і гарно творити Спільноту Церкви Христової, щоб наша Домашня Церква була живим Домом Божої Присутності на Землі.

         Пам’ятаю про Вас у молитві та уділяю Вам щедрого благословення + в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Добре, що Ви є!

Нехай Вам Бог щастить!

З повагою та пошаною і сердечною молитвою

Ваш Отець Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE

Київ, 28 жовтня 2014 Року Божого

Святковий спомин Святих Апостолів Симона та Юди Тадея

Всеукраїнське Паломництво Круціяти Визволення Людини у Володарську-Волинському

25-26 жовтня 2014 Р. Б. відбулось XIII Паломництво Круціяти Визволення Людини. Цим разом паломники зібрались в Парафії Переображення Господнього у Володарську-Волинському. За прекрасну і сердечну гостинність дякуємо настоятелю О. Валерію Вакуленко і організаторам з Домашньої Церкви Руху Світло-Життя, а особливо пані Анжелі Сидорчук, кухаркам і всіх, хто причинився до цього паломництва молитвою, часом і жертовною працею.

Це паломництво зорганізували душ пастирі Оазового Руху: О. Павел Роса і О. Ярослав Гонсьорек, який являється крайовим (всеукраїнським) модератором Оази. Також були присутні інші священики: О. Олег Сартаков – модератор Києво-Житомирської Дієцезії, О. Петро Глувка - модератор Кам’янець-Подільської Дієцезії, О. Роман – настоятель з Писарівни, О. Олег з сусідньої Парафії та О. Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE – модератор Київського району. Цілій Урочистості головував Єпископ Максиміліан Леон Дубравський OFM – Ординарій Кам’янець-Подільської Дієцезії. Він також  провів Коронку до Божого Милосердя, Хресну Дорогу із свідченнями паломників, Святу Месу, під час якої виголосив проповідь про відповідальність християнського життя, та провадив Розарій під час виставлення Пресвятих Дарів.

>>> Фільми <<<
>>> Фото <<<

Що таке Круціята Визволення Людини?

Круціята Визволення Людини - це програма дій, метою якої є подолання всього, що загрожує гідності особи та принижує здорові суспільні звичаї. Тому Круціята Визволення Людини пропагує стиль життя, що спирається на правду, любов і свободу. До участі в Круціяті ми запрошуємо кожну людину доброї волі.

Круціята Визволення Людини - це служіння заради визволення від залежностей, поширених в суспільстві, алкоголізму, та усякої омани і страху, особливо які нищать людську гідність і не дозволяють людині самореалізуватися згідно зі своїм покликанням.

Чому „Круціята”?

КВЛ реалізує свою мету через створення "рятівної колони" людей доброї волі, котрі мають розпочати боротьбу за цю "святу землю", якою є кожна людина, відкуплена Христом. Слово "круціята" (хрестовий похід) вказує на Хрест як на ефективний знак остаточної перемоги над усяким злом. Хрест, як символ добровільної жертви, здійсненої з любові - це єдина дорога до ефективного визволення інших. Щоб увійти в таємницю хреста, треба подолати страх - тому завдання Круціяти полягає на визволенні людей від страху.

Як виникла КВЛ?

КВЛ було засновано о. Франциском Бляхніцким і Рухом Світло-Життя у відповідь на заклик Святішого Отця Йоана Павла ІІ, який був звернений до поляків на початку його понтифікату: Прошу, щоб ви протиставилися усьому, що принижує людську гідність, принижує звичаї здорового суспільства, що часом може аж загрожувати його існуванню і спільному добру, що може зменшувати внесок людини до спільної скарбниці людства, християнських народів, Христової Церкви.

Круціята була урочисто оголошена у присут-ності Святішого Отця, Йому віддана та Ним поблагословлена під час Його І Паломництва до Польщі 8 червня 1979 року в Новому Тарґу.

Яке значення мають символи КВЛ?

Місію Круціяти виражає її герб.

 Закликом Круціяти є слова "Не бійтеся!", які часто говорив Христос, і які повторюються папою Йоаном Павлом ІІ. Вони пригадують членам Круціяти, що головне їхнє завдання - це визволення людей від страху, який робить людину невільником. Хрест - це знак круціяти - хрестового походу, і разом з тим знак найглибшої таємниці вільності. Літера "М" символізує Марію, що стоїть під Хрестом - приклад нашого віддання Христу і з'єднання з Ним. Мала літера "м" з іншого боку Хреста - це "ми", що стаємо на заклик папи, щоб разом з Ним поєднатися з Марією (Тotus Тuus – увесь Твій) у відданні себе Христу. Тому Круціята Визволення Людини також називається Ділом Непорочної Матері Церкви.

Хто є покровителем КВЛ?

Головною покровителькою Круціяти є Непорочна Діва, Мати Церкви. Усі члени Круціяти вбачають у Непорочній приклад цілком вільної людини, бо вона через безкорисливу любов повністю віддана Христу і ділу спасіння людей. З'єднання з Марією в цій поставі становить найглибшу таємницю життєздатності й плідності Круціяти.

Другим покровителем Круціяти є свя-тий Станіслав (1030-1079), єпископ і мученик, покровитель морального ладу в Польщі. Він був ревним пастирем, котрий турбувався про добро вірних. Він загинув мученицькою смертю вбитий за наказом короля Болеслава Смілого, якого звинувачував у зловживані владою. Святий Станіслав для членів Круціяти є взірцем відваги у свідченні найвищих цінностей.

КВЛ визнає також своїм покровителем святого Максиміл’яна Кольбе(1894-1941). Він був членом Францисканського ордену і поши-рював культ Непорочної. У 1941 р. добровільно віддав своє життя за одного зі співв’язнів у концентраційному таборі в Осьвєнцімі. Святий Максиміл’ян навчає нас віддавати себе Непорочній і є чудовим прикладом віддання життя за братів.

  

Які методи дії КВЛ?

Оскільки визволення можливе лише в Ісусі Христі та здійснюється міццю Його Євангелії, то основною дорогою Круціяти, є:

·        євангелізація, тобто проголошення з вірою і міццю Ісуса Христа, Котрий визволяє людину,

·        індивідуальна молитва та молитва спільноти,

·        піст - повна абстиненція (стриманість) від алкоголю

Такий шлях вказав Христос апостолам, коли вони досвідчили неміч у боротьбі зі злом (цей рід духів виганяється постом і молитвою - Мт 17,21). Молитва часто є єдиним засобом допомоги, коли з людської точки зору нічого зробити не можна. Вона також змінює "діячів" на покірних свідків Божого діяння, а зневолених приводить до джерела життя. Молитва й піст становлять серце програми дій Круціяти Визволення Людини.

Яке значення в КВЛ має абстиненція?

Абстиненція від алкоголю в Круціяті - це особистий дар, здійснений добровільно, з мотивів любові й відповідальності за добро іншої людини. Для членів Круціяти абстиненція - це:

·        дія особистої вільності,

·        відшкодування за гріхи пияцтва,

·        прояв любові до залежних людей, для котрих повна абстиненція є єдиною умовою, щоб перебувати у тверезості,

·        ефективний засіб зміни звичаїв,

·        спосіб праці над собою та формування характеру,

·        важливий профілактичний та вихов-ний засіб,

·        знак любові до Вітчизни.

Круціята Визволення Людини розуміє абстиненцію як цілковите і добровільне відречення від алкоголю як напою в будь-якому вигляді та в будь-якій кількості. Це визначення не стосується вживання алкоголю в інших випадках, наприклад,  ліків (якщо алкоголь є складовою частиною справжніх ліків)  або в літургійних цілях. Також споживання алкоголю в стравах (у тортах) або в цукерках, як правило не підлягає поняттю абстиненції (стриманості).

З такого визначення абстиненції випливає те, що мова не йде про боротьбу з алкоголем як таким, але про подолання звичаю вживати алкоголь. Абстиненція - це засіб для досягнення мети, якою є повернення тверезості у суспільстві та вихо-вання дітей і молоді у здорових звичаях.

Через абстиненцію багатьох

- до тверезості всіх!

Лише життя значної частини суспільства, вільної від страху, самообману, поганих звичок, може принести ефективні плоди переміни стилю життя всього народу і християнського почуття відповідальності за життя родини і за суспільну діяльність.

Як стати членом КВЛ?

Рішення абстиненції вже рівнозначне рішенню вступити до КВЛ. Воно письмово декларується і вписується до спеціальної "Книги Діл Визволення", що існує при кожному осередку. Є дві форми складання зобов'язань абстинентських:

1.       На один рік, через що хтось стає кандидатом до КВЛ;

2.       На період належності до КВЛ (на постійно), через що стає членом Круціяти.

Членську декларцію можуть складати особи повнолітні.

Декларація містить також постанову не частувати й не давати грошей на алкоголь. Складання декларації має характер зобов'язання перед спільнотою - рухом Круціяти Визволення Людини - і кожен зберігає вільність відходу від нього у момент виходу з лав членів Круціяти.

Які є форми діяльності КВЛ?

Основною формою діяльності КВЛ є свідчення стилю життя її членів.

Інші форми діяльності членів КВЛ:

·               молитовні та формаційні зустрічі членів КВЛ,

·               організація паломництв у намірах важких суспільних проблем,

·               організація релігійних та товариських урочистостей без алкоголю (н.п. весілля, Новий рік),

·               праця у громадських комісіях по вирішенню алкогольних проблем,

·               допомога залежненим особам,

·               реколекції для залежнених,

·               профілактична робота серед дітей та молоді,

·               парафіяльні реколекції визволення,

·               молодіжні безалкогольні клуби,

·               створення навчально - профілактичних осередків,

·               дияконія життя - виховання до чистоти й любові та охорони життя

більше >>> тут <<<

http://oazaukraina.blogspot.com/

програма

Круціята Визволення Людини у Володарську-Волинському - запрошення

Наступна зустріч 8 листопада 2014

8 листопада 2014 Р. Б. о 16:00 запрошуємо на зустріч священиків-модераторів, аніматорів, пілотуючих і поєднуючих Пар Домашьої Церкви, яка відбудеться в Парафії Св. Миколая у Облатів в Києві.

Святу Месу очолить і виголосить проповідь астоятель О. Андрій Рак ОМІ,

 потім помолимось Вечірню за померлих, а після конференції Районового Модератора будемо вирішувати наші поточні справи.

Зустріч Аніматорів в Києві у Кармелітів, 11 жовтня 2014

11 жовтня 2014 в суботу в Парафії Воздвиження Чеснішого Хреста у Кармелітів в Києві відбулась перша аніматорська зустріч Домашньої Церкви.

На цій зустрічі новообрана Районова Пара, Носові Вадим і Антоніна, подякували Ліщинкам Леоніду та Алісі за їхнє служіння радонової пари, яке від них прийняли. А також дякуючи О. Віталію Козаку OCD представили і привітали новообраного Радонового Модератора О. Лаврентія Яна Жезіцького OSPPE.

Це булла перша зустріч з новими служителями та аніматорами, на якій представлено план душпастирської праці на найближчий рік. А також вирішили, що такі зустрічі будуть відбуватись кожного місяця за участю пілотуючих та поєднуючих пар.

Наступна зустріч відбудеться на завершення октави Усіх Святих в Парафії Св. Миколая у Києві в Отців Облатів 8 листопада 2014 Р. Б.

Обрання нового душпастиря-модератора районового: О. Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE, паулін

27 вересня 2014 Р. Б. в свято Св. Вікентія де Поль служителі Домашньої Церкви обрали О. Лаврентія Яна Жезіцького OSPPE новим своїм душпастирем Модератором Районовим для Київських подружніх кіл.

Під час Реколекцій ОРАР в Зарічанах родина Ліщенків – бувша районова пара, та родина Носових нова районова пара, зібрались на окрему зустріч, на яку запросили О. Лаврентія і тоді представляючи йому теперішню потребу Руху Світо-Життя та Спільноти Домашньої Церкви, запропонували служіння як радонового модератора. Отець з радістю погодився і відразу сказав, що вже давно чекав на їхнє запрошення і попросив, щоб йому дали можливість служити їм цілковито, а особливо довірили йому всі найтрудніші ситуації, помилки та зранення, щоб він міг з любов’ю та молитвою виправити все занедбане і був помічним для тих, хто має щире бажання радикально служити ОАЗІ.

Цей день для Домашньої Церкви був справді гарним та блаженним плодом Реколекцій, за який ми Богу дуже вдячні і будемо робити все, щоб О. Лаврентія підтримати, допомагати йому, співпрацювати з ним і разом зростати у вірі, надії, та любові.

Pеколекції ОРАР для Домашньої Церкви в Зарічанах - 26-28 вересня 2014

З 26 по 28 вересня 2014 Р. Б. в Зарічанах проводились Реколекції ОРАР для Домашньої Церкви. Ці Реколекції були організовані для усіх бажаючих, але особливим чином мали обов’язок бути на них Аніматори та пілотуючі.

Ці Реколекції приготовлювала і провела Районова Пара з Бердичева – Кулик Олег та Валентина, а для духовного опікунства попросили О. Лаврентія Яна Жезіцького OSPPE, вікарного священика з Броварів, який належить до Ордену Святого Павла Першого Пустельника. 

Отець Лаврентій, як ніхто і не припускав, а тим більше сам отець, так просто невинно і не заплановано під час цих Реколекцій був обраний Модератором Районовим для спільнот Домашньої Церкви Київського району, які налічують приблизно 53 подружжя. Пізніше багато учасників, коли Дієцезіяльна Пара представила новообраного Районового Модератора, говорили між собою, що не дивно, що так сталось, тому що О. Лаврентій своєю поставою і проповідями влучно показав, що йому залежить на щасливій та віруючій сім’ї, яку він бажає вчинити з нас усіх.

Реколекції відбулись дуже гарно і плідно. Ми були всі задоволені, а також були свідками присяги вільності від будь-якої залежності в Круціяті Визволення Людини.

>>> Фото <<<

>>> Фільми <<<

Душпастирський Лист: «Дім Церквою, а Церква Домом»

Слава Ісусу Христу!

Улюблені в Христі Ісусі Браття і Сестри – Діти Божої Церкви!

Звертаючи увагу на слова Ісуса, які читаємо в Євангелії: «Мій Дім є Домом Молитви», хочемо в самого Ісуса запитати: «А яке наше завдання в цьому плані як Домашньої Церкви?». І ось маємо готову відповідь – якщо ми є живою Церквою Ісуса Христа, то наш родинний дім має бути святинею, а наша сім’я цією ж самою Церквою, яка щонеділі збирається у храмі. Тим чином, Церква повинна бути сім’єю, однією великою Родиною Божою. І в цьому місці можемо пригадати інші слова Ісуса Христа, Який вказуючи на своїх Учнів, говорив: «Ось Моя Мати і Мої брати».

Отож, нашим завданням є те, щоб ми, як спільнота Домашньої Церкви, хотіли ще більше заглибитись у спасенну місію Ісуса Христа і допомогти цим самим Ісусові спасти нас, наших рідних і усіх людей на світі. Від нас насправді залежить майбутнє Церкви. Ніщо і ніхто ніколи не знищить Церву. Наше завдання полягає в тому, що б ми обороняти Церкву від поразок, зранень і зайвих страждань. Просто кажучи, наше серце повинно бути готовим для свідчення віри нашим ближнім.

Вступ

Ми є одна родина, одна сім’я Христової Церкви. Те, що ми належимо до Домашньої Церкви, не перекреслює нашої індивідуальності і винятковості. Ми й на далі є окремими особливими людьми і найголовнішим нашим завданням та обов’язком є наша сім’я. Але також те, що ми є Спільнота Домашньої Церкви, допомагає нам бути одним цілим в Церкві і однією родиною Божою. Ми можемо себе проявляти як наодинці так і разом спільно. Тим більше, що ми вибрали Спільноту Домашньої Церкви не під чиїмсь примушенням, але добровільно та свідомо.

Дякуючи Богу за усіх з Домашньої Церкви і за кожного зокрема, виражаю велику і сердечну вдячність тим, хто служив попередньо як відповідальні за наші спільноти і тим, хто тепер несе своє служіння в Домашній Церкві. Дякую О. Олегу Сартакову за служіння дієцезіяльного модератора ОАЗИ, О. Віталію Козаку OCD за служіння модератора радонового, Словінським Леоніду і Нелі за служіння дієцезіяльної пари, Ліщенкам Леоніду і Алісі за служіння радонової пари, Анімато рам, Пілотуючим і тим, через кого Господь дарував нам свою Божу Любов в Оазовій спільноті Домашньої Церкви.

Дякую тим, хто в даний момент жертвує нам своє серце і любов у служінні. Дякую усім, хто непомітно служить нам молитвою та працею без жодних номінацій у своїй звичайній щоденності. Дякую за служіння пілотуючим парам, аніматорам, районовій парі – Вадиму і Антоніні Носовим, дієцезіяльній парі – Леонарду і Вікторії Зігертам, священикам модераторам парафіяльним і тим, кому ми свідчимо про нашу віру та любов до Бога.

Програма

Нашою програмою життя є Святе Писання і Навчання Церкви. Ми повинні стояти на сторожі будь якої сім'ї, оберігати її, зберігати добрі та моральні принципи сім’ї і не допускати сваволі чи розколу сім’ї. Взаємна любов має бути нашим щоденним правилом.

Місія

Правдива місія розпочинається в нашому родинному домі. Наш дім є першою школою для дітей, першою лікарнею і першим храмом, а пізніше - є першою Семінарією, монастирем і першою новою сім’єю, яка створюється з наших дітей. Потім наша місія полягає в тому, щоб ми практикуючи нашу віру насправді свідомо нею жили і через це проповідували Ісуса тим, котрі нас щоденно бачать і до нас придивляються.

Молитва

Подружній діалог - обов’язково потрібний для кожної сім'ї. Ще більше потрібна нам щоденна, а навіть постійна молитва. Молитва – це розмова з Богом. Молитва повинна бути присутня в нашому дому та в наших сім'ях. Спільнота Домашньої Церкви повинна молитись за усіх, хто до неї належить.

Літургія

Євхаристія є найголовнішим джерелом духовного життя людини і є першим планом подружнього життя католицької сім’ї. До Євхаристії потрібно готуватись, а також брати активну участь в ній: допомагати біля вівтаря, читати Читання, співати Псалми, провадити Молитву Вірних, співати та виконувати інші літургійні обов’язки. Своїм прикладом потрібно дітей привчати брати активну участь на Святій Месі, заохочувати їх бути міністрантами. Наш приклад має бути поводований палкою любов'ю до Господа і прагненням служити Йому в Церкві та ближнім. При цьому ми повинні пам’ятати про гідне і часте прийняття Пресвятого Причастя, а також в цьому виховувати наших дітей.

Обов’язки дияконії

Кожному з нас довірено певні обов’язки, якими ми повинні служити нашій спільноті для духовного і взаємного збагачення. Ми повинні дивитись на це - не як на примушення, а як на можливість і привілеї служіння спільноті Церкви – тобто самим собі, бо ми є Церквою Христовою. Ми повинні Богу дякувати за кожне довірене нам служіння і прагнути постійно служити.

Пропоновані послуги

Кожен з нас має талант і професію. Ми маємо вчитись взаємного життя в спільноті і вміти собі допомагати різними способами, щоб покращити наші взаємні відносини у спільноті і цим самим допомагати собі в різних навіть щоденних земних потребах. А тим більше в духовному плані.

Пропозиції

Насамперед, Мої Улюблені, прошу Вас про уважність і свідоме переживання всього, що відбувається в Домашній Церкві. Наші зустрічі варто робити частими, хоча би для Аніматорів, а також зокрема для пілотуючих пар. Не можемо забути про те, що кожна подружня пара і сім’я в Домашній Церкві є цінніша від золота та цілого світу. Тому кожного нікого не можна лишати без уваги.

Отож, зустрічі для Аніматорських пар будуть відбуватись мінімум кожного місяця, навіть в літній період (хто з поважної причини не зможе бути присутнім, то буде на живо слухати нас і єднатись по телефону та іншими способами). На зустрічі всі приносять з собою блокноти і календарі для записування інформації, яка повинна потім обов’язково дійти до кожного зокрема.

Всі Аніматори повинні мати постійний зв'язок (дуже частий) з районовою парою, з парою дієцезіяльною та зі священиком модератором. Пілотуючі пари будуть найбільше від інших перевірятись, бо від них особливо залежить те, як вони представлять новим парам Домашню Церкву і який покладуть фундамент, щоб ніхто не мусив після них перебудовувати. Часто будемо на наші зустрічі запрошувати подружню пару дієцезіяльну, щоб ніхто не наважувався хоч найменші зміни робити у спільнотах, що може руйнувати харизму Домашньої Церкви. Тут відразу важлива увага – ми не можемо бути закриті на діяння Святого Духа, Який керує Церквою і Який постійно творячи – постійно змінює, але не руйнує і не нищить. Тому також важливо прислухатись до натхнення Святого Духа і з любов'ю Йому відповідати.

Всі сімейні Кола через своїх Аніматорів зобов’язані запрошувати до себе модератора і районову пару на свою зустріч. І наперед повідомляти про тему зустрічі, представити пропозиції і звернути детальну увагу на проблеми у спільноті.

Великим завданням нашим є те, щоб була добра співпраця Домашньої Церкви зі священиками, з модераторами, настоятелями і опікунами окремих подружніх Кіл. Ми маємо подбати, щоб кожне Коло в парафії мало свого священика, який буде нас провадити духовно.

Необхідно нам зорганізувати літургійний курс, на якому будемо вивчати Святу Месу та інші Богослужіння, щоб їх розуміти і краще служити біля вівтаря під час молебнів. Також потрібно нам виховувати своїх органістів та цілу літургійну асисту. Також добре було б, щоб ми могли виїжджати з місією на різні парафії і організовувати Святі Меси Домашньої Церкви там, де потрібно навчити і започаткувати літургійну обставу Домашньої Церкви в конкретній парафії.

Плануємо зробити виняткову зустріч з усіма Анімато рами, Пілотуючи ми, районовою парою, дієцезіяльною парою, всіма священиками модераторами нашого Київського Району і запросити Архієпископа Ординарія, щоби йому представити наші плани і попросити про його особливу опіку над Домашньою Церквою, щоби посприяв нашому розвитку і зобов’язав священиків до опіки над Сімейними Колами, а також щоб в парафіях говорилось про нас в оголошеннях і дозволяли нам на живе існування в парафіях.

Також приготуємо листа до усіх настоятелів, щоби нас підтримували. Попросимо також католицькі засоби масової інформації, щоб служили нам в своєму ефірі та у видавництвах.

Варто подумати також про сім’ї з інших обрядів та конфесій, які можливо у майбутньому виявлять бажання увійти в Домашню Церкву, щоб їм також допомогти віднайтись у нашій спільноті.

Для духовного зростання наших сімей пропоную робити спеціальні катехези, особливо біблійні, в Колах Домашньої Церкви, записувати конференції і проповіді навіть на диктофон, щоб можна було в дома повертатись до цих тем і пригадувати собі їх для кращого закріплення в пам'яті.

Потрібно нам організувати офіс-курію наших районних Кіл, хоча б на початку без фізичного місця, а тільки за допомогою конкретних осіб через телефони та інтернет. Маємо вже свою інтернет-сторінку

http://domasznia-cerkwa-kyiv.blogspot.com/

та електронну пошту,

oaza.dc.kyiv@gmail.com

через яку будемо прискорювати потік інформацій. В цьому нам буде на початку допомагати монахиня С. Юстина Солтис BPS justynabps@gmail.com зі Згромадження Сестер Любові Нашої Пані Доброї і Неустанної Допомоги, яка знаходиться в Польщі у Кракові і погодилась нам допомогти на початку. Також їй будуть допомагати наші парафіяльні секретарі з Броварів, це Світлана Попович sos-dm_ac@ukr.net та Тетяна Пархоменко tanya.vet@gmail.com. Потім це все потрібно буде передати комусь з нашої спільноти Домашньої Церкви.

Для кращого початку праці нашої офіс-курії, ми повинні зібрати докладну інформацію усіх родин Домашньої Церкви Київського Району. На початку вистачить подати номера своїх телефонів та електронні пошти, а решту зберемо від Вас особисто. Запрошую усіх без винятку вносити свої пропозиції щиро і відверто, а якщо справді комусь дуже важко з цим, то можемо приготувати анонімну скриньку запитань, але це у виняткових ситуаціях.

Потрібно розділити між нами деякі обов’язки та служіння, а потім додамо допоміжні служіння вже ширшого плану розуміння. Деякі з них, це: секретарі, бухгалтер, адміністратор сайту, листоноші (для обслуговування емейла), телефоністи, відео режисери, фотографи, журналісти, органісти, церемоніярії, декоратори, «КГБ – Католицька Гвардія Безпеки» (ті, хто буде занотовувати всі без винятку помилки і недоліки, щоб їх направити і в належний спосіб уникати), служителі видавництва (приготування матеріалів для комплектації подій і вручення кожній сімейній парі), перекладачі та публіцисти.

Окрім цього допоміжні послуги, якими ми можемо собі взаємно допомагати: водії на власних авто, таксисти, столяри, мебельники, музиканти, художники, будівельники, архітектори, вчителі, лікарі, перукарі, майстри по ремонту техіки, програмісти, купівля білетів, організатори поїздок, паломництва, торгівці, механіки, слюсарі, гідравліки, зварювальники, електрики, технологи і багато інших професій, якими ми можемо допомогти іншим. Якщо самі не вміємо цього зробити, то можливо маємо знайомих, котрих можемо зарекомендувати. Але потрібна нам база інформацій, щоб інші після нас не мусили розпочинати все з нуля, але могли далі розвивати плідне і гарне служіння. Якщо, щиро кажучи, ми платимо чужим людям за їхні послуги , то можемо це також зробити для наших братів і сестер із спільноти, щоб допомогти нашими коштами їхнім сім’ям, а в заміну мати гарантію та спокій, що їхня праця є сумлінною і гарантованою, бо виконують це з любов'ю, як своє служіння ближнім.

Усі подружні пари, без винятку, закликаю до сумлінної та ревної співпраці. Нехай кожен з нас відчуває необхідність помагати іншим, бо тоді буде хтось, хто подбає про нас.

Хоча не є це найголовніше і конечне до спасіння, але можемо розповсюджувати інформацію про нас – Домашню Церкву, особливо в парафіях, а також на роботі, в дома, сусідам, навіть у дорозі. Потрібно попросити настоятелів про оголошення в парафіях про події Домашньої Церкви. Не бійтесь про Домашню Церкву говорити своїм рідним та друзям, розповідайте про це на роботі та в інших місцях. Можемо подбати про виготовлення  іконок з молитвою за сім’ю, календарі про Домашню Церкву, буклети, листівки, ручки, брелки, зошити, блокноти, футболки, шапки, сумки, і багато іншого.

Перед усім ми повинні ревно бути заангажовані в життя парафії, де проживаємо. Це є показник нашої духовної зрілості. Співпраця зі своїми священиками допоможе нам пізнати глибше потреби і навіть проблеми Церкви, за яку кожен з нас відповідає перед Богом.

Між нами у спільнотах має панувати дух любові та братерства. Це розпочинається від найдрібніших справ: інформація про вагітність, про народження дитини, хрещення, Сповідь, Перше Причастя, Миропомазання, вінчання, хвороба, лікарня, праця, про труднощі і остаточно про смерть когось з родичів, коли вони відходять до Небесного Отця по вічну нагороду. Це все зближає нас і споріднює, а також ми вчимось, як колись будемо разом вже постійно бачитися в Небі.

На перший раз, напевно, вистачить інформації. Йдемо сміливим кроком до праці і нехай радість наших сердець і християнська любов спонукають нас похилятися над Ісусом, Котрий нас чекає у кожній людині, а особливо у тій, в кого серце найбільше спрагле Бога та Його Любові.

Пам’ятаю про Вас у молитві та уділяю Вам щедрого благословення + в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Добре, що Ви є!

Нехай Вам Бог щастить!

З повагою та пошаною і сердечною молитвою

Ваш Отець Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE

Київ, 15 жовтня 2014 року Божого

Святковий спомин Святої Терези Авільської