Душпастирський Лист: «Дім Церквою, а Церква Домом»

Слава Ісусу Христу!

Улюблені в Христі Ісусі Браття і Сестри – Діти Божої Церкви!

Звертаючи увагу на слова Ісуса, які читаємо в Євангелії: «Мій Дім є Домом Молитви», хочемо в самого Ісуса запитати: «А яке наше завдання в цьому плані як Домашньої Церкви?». І ось маємо готову відповідь – якщо ми є живою Церквою Ісуса Христа, то наш родинний дім має бути святинею, а наша сім’я цією ж самою Церквою, яка щонеділі збирається у храмі. Тим чином, Церква повинна бути сім’єю, однією великою Родиною Божою. І в цьому місці можемо пригадати інші слова Ісуса Христа, Який вказуючи на своїх Учнів, говорив: «Ось Моя Мати і Мої брати».

Отож, нашим завданням є те, щоб ми, як спільнота Домашньої Церкви, хотіли ще більше заглибитись у спасенну місію Ісуса Христа і допомогти цим самим Ісусові спасти нас, наших рідних і усіх людей на світі. Від нас насправді залежить майбутнє Церкви. Ніщо і ніхто ніколи не знищить Церву. Наше завдання полягає в тому, що б ми обороняти Церкву від поразок, зранень і зайвих страждань. Просто кажучи, наше серце повинно бути готовим для свідчення віри нашим ближнім.

Вступ

Ми є одна родина, одна сім’я Христової Церкви. Те, що ми належимо до Домашньої Церкви, не перекреслює нашої індивідуальності і винятковості. Ми й на далі є окремими особливими людьми і найголовнішим нашим завданням та обов’язком є наша сім’я. Але також те, що ми є Спільнота Домашньої Церкви, допомагає нам бути одним цілим в Церкві і однією родиною Божою. Ми можемо себе проявляти як наодинці так і разом спільно. Тим більше, що ми вибрали Спільноту Домашньої Церкви не під чиїмсь примушенням, але добровільно та свідомо.

Дякуючи Богу за усіх з Домашньої Церкви і за кожного зокрема, виражаю велику і сердечну вдячність тим, хто служив попередньо як відповідальні за наші спільноти і тим, хто тепер несе своє служіння в Домашній Церкві. Дякую О. Олегу Сартакову за служіння дієцезіяльного модератора ОАЗИ, О. Віталію Козаку OCD за служіння модератора радонового, Словінським Леоніду і Нелі за служіння дієцезіяльної пари, Ліщенкам Леоніду і Алісі за служіння радонової пари, Анімато рам, Пілотуючим і тим, через кого Господь дарував нам свою Божу Любов в Оазовій спільноті Домашньої Церкви.

Дякую тим, хто в даний момент жертвує нам своє серце і любов у служінні. Дякую усім, хто непомітно служить нам молитвою та працею без жодних номінацій у своїй звичайній щоденності. Дякую за служіння пілотуючим парам, аніматорам, районовій парі – Вадиму і Антоніні Носовим, дієцезіяльній парі – Леонарду і Вікторії Зігертам, священикам модераторам парафіяльним і тим, кому ми свідчимо про нашу віру та любов до Бога.

Програма

Нашою програмою життя є Святе Писання і Навчання Церкви. Ми повинні стояти на сторожі будь якої сім'ї, оберігати її, зберігати добрі та моральні принципи сім’ї і не допускати сваволі чи розколу сім’ї. Взаємна любов має бути нашим щоденним правилом.

Місія

Правдива місія розпочинається в нашому родинному домі. Наш дім є першою школою для дітей, першою лікарнею і першим храмом, а пізніше - є першою Семінарією, монастирем і першою новою сім’єю, яка створюється з наших дітей. Потім наша місія полягає в тому, щоб ми практикуючи нашу віру насправді свідомо нею жили і через це проповідували Ісуса тим, котрі нас щоденно бачать і до нас придивляються.

Молитва

Подружній діалог - обов’язково потрібний для кожної сім'ї. Ще більше потрібна нам щоденна, а навіть постійна молитва. Молитва – це розмова з Богом. Молитва повинна бути присутня в нашому дому та в наших сім'ях. Спільнота Домашньої Церкви повинна молитись за усіх, хто до неї належить.

Літургія

Євхаристія є найголовнішим джерелом духовного життя людини і є першим планом подружнього життя католицької сім’ї. До Євхаристії потрібно готуватись, а також брати активну участь в ній: допомагати біля вівтаря, читати Читання, співати Псалми, провадити Молитву Вірних, співати та виконувати інші літургійні обов’язки. Своїм прикладом потрібно дітей привчати брати активну участь на Святій Месі, заохочувати їх бути міністрантами. Наш приклад має бути поводований палкою любов'ю до Господа і прагненням служити Йому в Церкві та ближнім. При цьому ми повинні пам’ятати про гідне і часте прийняття Пресвятого Причастя, а також в цьому виховувати наших дітей.

Обов’язки дияконії

Кожному з нас довірено певні обов’язки, якими ми повинні служити нашій спільноті для духовного і взаємного збагачення. Ми повинні дивитись на це - не як на примушення, а як на можливість і привілеї служіння спільноті Церкви – тобто самим собі, бо ми є Церквою Христовою. Ми повинні Богу дякувати за кожне довірене нам служіння і прагнути постійно служити.

Пропоновані послуги

Кожен з нас має талант і професію. Ми маємо вчитись взаємного життя в спільноті і вміти собі допомагати різними способами, щоб покращити наші взаємні відносини у спільноті і цим самим допомагати собі в різних навіть щоденних земних потребах. А тим більше в духовному плані.

Пропозиції

Насамперед, Мої Улюблені, прошу Вас про уважність і свідоме переживання всього, що відбувається в Домашній Церкві. Наші зустрічі варто робити частими, хоча би для Аніматорів, а також зокрема для пілотуючих пар. Не можемо забути про те, що кожна подружня пара і сім’я в Домашній Церкві є цінніша від золота та цілого світу. Тому кожного нікого не можна лишати без уваги.

Отож, зустрічі для Аніматорських пар будуть відбуватись мінімум кожного місяця, навіть в літній період (хто з поважної причини не зможе бути присутнім, то буде на живо слухати нас і єднатись по телефону та іншими способами). На зустрічі всі приносять з собою блокноти і календарі для записування інформації, яка повинна потім обов’язково дійти до кожного зокрема.

Всі Аніматори повинні мати постійний зв'язок (дуже частий) з районовою парою, з парою дієцезіяльною та зі священиком модератором. Пілотуючі пари будуть найбільше від інших перевірятись, бо від них особливо залежить те, як вони представлять новим парам Домашню Церкву і який покладуть фундамент, щоб ніхто не мусив після них перебудовувати. Часто будемо на наші зустрічі запрошувати подружню пару дієцезіяльну, щоб ніхто не наважувався хоч найменші зміни робити у спільнотах, що може руйнувати харизму Домашньої Церкви. Тут відразу важлива увага – ми не можемо бути закриті на діяння Святого Духа, Який керує Церквою і Який постійно творячи – постійно змінює, але не руйнує і не нищить. Тому також важливо прислухатись до натхнення Святого Духа і з любов'ю Йому відповідати.

Всі сімейні Кола через своїх Аніматорів зобов’язані запрошувати до себе модератора і районову пару на свою зустріч. І наперед повідомляти про тему зустрічі, представити пропозиції і звернути детальну увагу на проблеми у спільноті.

Великим завданням нашим є те, щоб була добра співпраця Домашньої Церкви зі священиками, з модераторами, настоятелями і опікунами окремих подружніх Кіл. Ми маємо подбати, щоб кожне Коло в парафії мало свого священика, який буде нас провадити духовно.

Необхідно нам зорганізувати літургійний курс, на якому будемо вивчати Святу Месу та інші Богослужіння, щоб їх розуміти і краще служити біля вівтаря під час молебнів. Також потрібно нам виховувати своїх органістів та цілу літургійну асисту. Також добре було б, щоб ми могли виїжджати з місією на різні парафії і організовувати Святі Меси Домашньої Церкви там, де потрібно навчити і започаткувати літургійну обставу Домашньої Церкви в конкретній парафії.

Плануємо зробити виняткову зустріч з усіма Анімато рами, Пілотуючи ми, районовою парою, дієцезіяльною парою, всіма священиками модераторами нашого Київського Району і запросити Архієпископа Ординарія, щоби йому представити наші плани і попросити про його особливу опіку над Домашньою Церквою, щоби посприяв нашому розвитку і зобов’язав священиків до опіки над Сімейними Колами, а також щоб в парафіях говорилось про нас в оголошеннях і дозволяли нам на живе існування в парафіях.

Також приготуємо листа до усіх настоятелів, щоби нас підтримували. Попросимо також католицькі засоби масової інформації, щоб служили нам в своєму ефірі та у видавництвах.

Варто подумати також про сім’ї з інших обрядів та конфесій, які можливо у майбутньому виявлять бажання увійти в Домашню Церкву, щоб їм також допомогти віднайтись у нашій спільноті.

Для духовного зростання наших сімей пропоную робити спеціальні катехези, особливо біблійні, в Колах Домашньої Церкви, записувати конференції і проповіді навіть на диктофон, щоб можна було в дома повертатись до цих тем і пригадувати собі їх для кращого закріплення в пам'яті.

Потрібно нам організувати офіс-курію наших районних Кіл, хоча б на початку без фізичного місця, а тільки за допомогою конкретних осіб через телефони та інтернет. Маємо вже свою інтернет-сторінку

http://domasznia-cerkwa-kyiv.blogspot.com/

та електронну пошту,

oaza.dc.kyiv@gmail.com

через яку будемо прискорювати потік інформацій. В цьому нам буде на початку допомагати монахиня С. Юстина Солтис BPS justynabps@gmail.com зі Згромадження Сестер Любові Нашої Пані Доброї і Неустанної Допомоги, яка знаходиться в Польщі у Кракові і погодилась нам допомогти на початку. Також їй будуть допомагати наші парафіяльні секретарі з Броварів, це Світлана Попович sos-dm_ac@ukr.net та Тетяна Пархоменко tanya.vet@gmail.com. Потім це все потрібно буде передати комусь з нашої спільноти Домашньої Церкви.

Для кращого початку праці нашої офіс-курії, ми повинні зібрати докладну інформацію усіх родин Домашньої Церкви Київського Району. На початку вистачить подати номера своїх телефонів та електронні пошти, а решту зберемо від Вас особисто. Запрошую усіх без винятку вносити свої пропозиції щиро і відверто, а якщо справді комусь дуже важко з цим, то можемо приготувати анонімну скриньку запитань, але це у виняткових ситуаціях.

Потрібно розділити між нами деякі обов’язки та служіння, а потім додамо допоміжні служіння вже ширшого плану розуміння. Деякі з них, це: секретарі, бухгалтер, адміністратор сайту, листоноші (для обслуговування емейла), телефоністи, відео режисери, фотографи, журналісти, органісти, церемоніярії, декоратори, «КГБ – Католицька Гвардія Безпеки» (ті, хто буде занотовувати всі без винятку помилки і недоліки, щоб їх направити і в належний спосіб уникати), служителі видавництва (приготування матеріалів для комплектації подій і вручення кожній сімейній парі), перекладачі та публіцисти.

Окрім цього допоміжні послуги, якими ми можемо собі взаємно допомагати: водії на власних авто, таксисти, столяри, мебельники, музиканти, художники, будівельники, архітектори, вчителі, лікарі, перукарі, майстри по ремонту техіки, програмісти, купівля білетів, організатори поїздок, паломництва, торгівці, механіки, слюсарі, гідравліки, зварювальники, електрики, технологи і багато інших професій, якими ми можемо допомогти іншим. Якщо самі не вміємо цього зробити, то можливо маємо знайомих, котрих можемо зарекомендувати. Але потрібна нам база інформацій, щоб інші після нас не мусили розпочинати все з нуля, але могли далі розвивати плідне і гарне служіння. Якщо, щиро кажучи, ми платимо чужим людям за їхні послуги , то можемо це також зробити для наших братів і сестер із спільноти, щоб допомогти нашими коштами їхнім сім’ям, а в заміну мати гарантію та спокій, що їхня праця є сумлінною і гарантованою, бо виконують це з любов'ю, як своє служіння ближнім.

Усі подружні пари, без винятку, закликаю до сумлінної та ревної співпраці. Нехай кожен з нас відчуває необхідність помагати іншим, бо тоді буде хтось, хто подбає про нас.

Хоча не є це найголовніше і конечне до спасіння, але можемо розповсюджувати інформацію про нас – Домашню Церкву, особливо в парафіях, а також на роботі, в дома, сусідам, навіть у дорозі. Потрібно попросити настоятелів про оголошення в парафіях про події Домашньої Церкви. Не бійтесь про Домашню Церкву говорити своїм рідним та друзям, розповідайте про це на роботі та в інших місцях. Можемо подбати про виготовлення  іконок з молитвою за сім’ю, календарі про Домашню Церкву, буклети, листівки, ручки, брелки, зошити, блокноти, футболки, шапки, сумки, і багато іншого.

Перед усім ми повинні ревно бути заангажовані в життя парафії, де проживаємо. Це є показник нашої духовної зрілості. Співпраця зі своїми священиками допоможе нам пізнати глибше потреби і навіть проблеми Церкви, за яку кожен з нас відповідає перед Богом.

Між нами у спільнотах має панувати дух любові та братерства. Це розпочинається від найдрібніших справ: інформація про вагітність, про народження дитини, хрещення, Сповідь, Перше Причастя, Миропомазання, вінчання, хвороба, лікарня, праця, про труднощі і остаточно про смерть когось з родичів, коли вони відходять до Небесного Отця по вічну нагороду. Це все зближає нас і споріднює, а також ми вчимось, як колись будемо разом вже постійно бачитися в Небі.

На перший раз, напевно, вистачить інформації. Йдемо сміливим кроком до праці і нехай радість наших сердець і християнська любов спонукають нас похилятися над Ісусом, Котрий нас чекає у кожній людині, а особливо у тій, в кого серце найбільше спрагле Бога та Його Любові.

Пам’ятаю про Вас у молитві та уділяю Вам щедрого благословення + в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Добре, що Ви є!

Нехай Вам Бог щастить!

З повагою та пошаною і сердечною молитвою

Ваш Отець Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE

Київ, 15 жовтня 2014 року Божого

Святковий спомин Святої Терези Авільської