14-15 листопада в
Київському районі відбулись Оазові Реколекції для Аніматорів Родин ІІ ступеня.
Наша районна пара Вадим і Тоня Носови чудово організували і провели цей захід.
Духовним отцем реколекцій був з нами районний модератор О. Лаврентій Ян
Жезіцький. Місце проведення – чудовий осередок всесвітнього благодійного фонду
«Тріумф Серця», розташований недалеко від Кармелітанської Парафії Воздвиження
Святого Хреста на Святошино в Києві.
Це була справжня ОАЗА
– і в прямому і в переносному значенні.
День ми
розпочинали з Утренньої Молитви та Намету Зустрічі, вливаючись в атмосферу
миру, спокою, єдності у Христі. Першу конференцію на тему «Покликання і постава
аніматорської пари» підготував і провів Вадим.
Вадим і Антоніна
розповіли, як Аніматори повинні розуміти свої обов’язки, як їх приймати і яка
важлива нині є докладна інформація, яку потрібно своєчасно і без запізнень
переказувати.
На зустрічі в
групах ділились усі, як розуміють чесноти Аніматори і який він повинен бути в
духовному плані та господарчому.
Другу конференцію
на тему «Завдання аніматорської пари» провела Валентина Кулик, розповідаючи про
використання усіх здібностей і талантів, щоб постійно організовувати і
гуртувати спільноту.
Загальну зустріч
«Співпраця зі священиком» також провела Валентина Кулик, яка зі своїм чоловіком
служать Районовою Парою у Бердичеві. Тут словами не передати, «своє получили і
священики і Аніматори» - одним словом не можна давати спати ні одним ні другим.
Така співпраця має бути проявом спільного подбання про спасіння конкретних
людей.
Потім в прекрасній
каплиці осередку відбулася подружня молитва. День увінчався Євхаристією в храмі
Воздвиження Святого Хреста, де якраз перебували Реліквії Блаженної С. Марти
Вєцкої, які відбувають перегринацію по Україні з нагоди приготування Ювілею
400-річчя Ордену Місіонерів Святого Вікентія де Поль.
Дехто з учасників
скористались можливістю переночувати в осередку, де є гарні умови для цього.
Другого дня ми
також отримали чудесне Слово від Господа, над яким роздумували в Наметі Зустрічі.
Якщо коротко, можна виділити такі ключові слова: ми – Божі вибрані; Любов понад
усе; навчайте та напоумлюйте самих себе; усе робіть в Ім’я Господа Ісуса.
Тему першої
конференції цього дня «Основна інформація про ДЦ та Подружня духовність»
розкривали Аліса і Леонід Ліщинки, які служили колись Районовою Парою в Києві.
Вони ділились своїм досвідом впровадження основ Домашньої Церкви у власній
сім’ї, але наголошували, що кожне подружжя є особливим і неповторним згідно з
Божим задумом. Тільки у Господа ми можемо дізнатись що конкретно Він задумав
для нашого подружжя. Власне наша спільнота заснована на таких двох стовпах, як
Подружня Духовність і Нова Людина. Можна сказати, що ми завдяки спільноті
можемо виховати в собі Нову Людину але також і в своїх дітях виховувати цю Нову
Людину. Дуже сподобалась алегорія, що молода людина (дитина, підліток) є як
молоде деревце, і якщо його не прив’язати до коликів (батьківське виховання),
його може поламати, або погнути вітер (тобто сучасне середовище). Також запам’ятолось
дуже промовисте порівняння – що подружжя як корабель і кожен на кораблі має
виконувати свої ролі, чоловік і дружина не можуть обидвоє триматись за штурвал,
хтось мусить також і «підкидати вугілля».
Підчас праці в
групі ми обговорювали радощі і труднощі аніматорського служіння. Якщо
підсумувати все сказане, то думаю, якщо сприймати служіння не як тягар, а як
привілей (сам Господь довірив тобі це служіння!), то радість перевищуватиме і
подолаємо всі труднощі.
Для наступної
частини реколекцій - Подружнього діалогу – пари могли вибрати для себе
найзатишніші куточки в цьому великому казковому будинку, що мабуть посприяло
гарній і відвертій розмові у Божій присутності.
Потім на
конференції «Зустріч в колі» Тоня нагадувала нам, що дуже важливо слідувати всім
нормам і рекомендаціям згідно Статуту та формаційним матеріалам Домашньої Церкви.
Були висвітлені загальні правила проведення всіх частини зустрічі в колі. Всіх
доторкнули слова про те, що аніматори є відповідальними за ввірені йому
безсмертні душі.
Наприкінці
реколекцій дієцезіальна пара Києво-Житомирської Дієцезії – Вікторія і Леонард
Зігерти розповіли про Дорогу формації в ДЦ. Наголосили, що повноцінними
служителями в ДЦ можуть бути аніматори, які пройшли базову формацію. Потім,
розпочинаючи перманентну формацію члени спільноти можуть включатись в
дияконійне служіння і тут вже духовному зростанню немає меж. Основним правилом
є те, що служіння не повинно протиставлятись сім’ї.
Після такого
відкриття горизонтів наша спільнота рушила на Євхаристію, де чоловіки мали
нагоду послужити при вівтарі. Літургію очолив О. Віталій Козак OCD, співслужив
наш любимий і коханий усіма О. Лаврентій.
Після Євхаристії
ми ще на годинку зібрались в осередку, щоб посвідчити про враження від
реколекцій. Вдячність, щирість і радість переповнювала нас підчас ділення,
після якого була запропонована паломницька подорож ДЦ до Матері Божої
Бердичівської влітку, яка надіємось знайде відгук у нашій спільноті та в усіх
Парафіях України. Вадим і Тоня також запропонували всім подружжям ДЦ щоденно
молитись десяток розарію за нашу спільноту.
Щиро дякуємо нашим
організаторам, доповідачам, кухарям – (особлива подяка;) і звісно дорогому отцю
Лаврентію!
Ігор і
Надія Петрик
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz