Душпастирський річний Звіт

27 вересня 2014 A. D. - 27 вересня 2015 A. D. 

«Готовність до відповідальності» 

Слава Ісусу Христу! 

Улюблені в Христі Ісусі Браття і Сестри – Діти Божої Церкви!

         Кожна людина у своєму земному житті неодмінно зустрічається з такою справою, як відповідальність. І навіть вже в Небі, після земної мандрівки, ми будемо відповідальні за тих, кого залишили мандрувати далі по земному житті, щоб молитись про їхню щасливу пристань, якою є Небесне Царство.

         В цьому листі до Вас, Мої Кохані Браття і Сестри з Домашньої Церкви, хочу насамперед подякувати Богу за Вашу довіру і наше спільне служіння для Родин Оази. Вам особисто дякую за молитву і плідну працю для спасіння кожної Сім'ї, яку Бог покликав до Спільноти Домашньої Церкви.

         Проживши з Вами рік часу, хочу свідомо представити усім нам ситуацію і потреби нашої Спільноти.

Каденція

         Маючи на увазі різні неприємні випадки у Церкві, коли хтось зі служителів перетворюється в чиновника і блокує всі можливі переміни, щоб як найдовше використовувати Церкву для своєї власної корисливості, я особисто вибрав варіант каденції. В день спомину Святого Вікентія де Поль, на Реколекціях в Зарічанах мені Бог подарував прекрасну подію. На завершення дня, після усіх молитов і конференції прийшли до мене в келію прекрасні гості – дві Київські Районні Пари: Ліщинки та Носові. Вони в цей час передавали один одному служіння, але також шукали для себе священика. І в цей момент, під час нашого гарного спілкування пролунали слова: «Отче, нам потрібний Районний Священик – запрошуємо Вас до Домашньої Церкви.» Кохані! – Ви навіть не знаєте що я тоді відчував. Мені здавалось, що я вже є з Вами від початку світу, поки ще не було Домашньої Церкви. Я відразу погодився. Без ніяких проблем і перешкод. Але мав тільки одне прохання – згода на каденцію. І так ми все благополучно вирішили.

         Ось тепер пройшов рік і закінчується наша умова. Я зі своєї сторони хочу бути чесним і еластичним, тому свідомо здаю звіт за цей рік і прощаючись з послугою Районного Священика виражаю готовність на наступні служіння в Домашній Церкві, а якщо буде потреба, то знову можу погодитись на Районне служіння, або якийсь час продовжити мою послугу, поки знайдеться новий заступник для цієї прекрасної і відповідальної справи.

Наші осягнення

         Ми пережили багато Реколецій, провели дитячі та молодіжні Оази, а також більше познайомились з родинами Домашньої Церкви. Вдалось нам, з Божою допомогою, створити співпрацю з Сестрами Слугами Євангелія, які допомагають нашим дітям переживати річну програму Оази. Також до нас доєдналась с. Аквілля, уршулянка, і с. Констанція, назаретанка. З’явились нові Об’єднуючі Пари та Аніматори. Розпочали редакційну працю і частково друкуємо потрібні тематичні матеріали. Зібрали в більшості дані наших Родин, їхні адреси та номера телефонів. Було написано пару душпастирських листів і відвідав я особисто деякі Кола Родинні.

Потреба змін

         Потрібно повністю змінити підхід до Спільноти Домашньої Церкви як Родинам так і Духовним Особам. Оаза є поважним і дуже відповідним Рухом в Католицькій Церкві. Це не є організація, до якої вистачить записатись. В Оазі є справді великий шанс стати практикуючим християнином. Ми повинні бачити все що добре і помічати помилки, щоб їх виправляти.

Пропозиції

         На початку ми повинні сумлінно і свідомо брати участь в Домашній Церкві. Маємо допомагати іншим у Спільноті, кому важко вдається з обов’язками Домашньої Церкви. Треба конкретно зайнятись Духовенством, яке служить Оазі. Чітко мусимо поділити обов’язки між усіма Родинами і звернути увагу на їхню активність. Мусимо помічати всі негаразди конкретних сімей і йти їм на зустріч з допомогою. Варто у самій Спільноті розвинути якусь працю, яка допоможе Рухові і конкретним людям у спільноті. Є багато людей, які мають освіту і професію, які є спеціалістами свого фаху – і цим треба вміти служити. Навіть можемо ми самі на себе працювати і допомагати безробітним. Таким чином ми можемо зорганізувати своє власне таксі, столярку, будівельну бригаду, музикальну групу, хор, а що найважливіше – літургійну асисту. Важливою справою є також логістика.

Дияконії

         Належним чином потрібно відновити всі Дияконії і створити нові, про які попередньо було вже написано в душпастирських листах. Не біймося достосувуватись до наших потреб, до наших часів і до наших людей. Без Дияконій ми просто йдемо руслом цього світу. А виклики є дуже великі і поважні. Нині ми потребуємо лідерів і правильних вказівок. Ми маємо через Дияконії свідчити про істинність нашої Католицької Віри.

Спілкування

         Ми всі є однією великою родиною. Сім'я – це зразок усього в суспільстві, і навіть Церкви. Відносини будуються і укріплюються завдяки спілкуванню. Нам не можна бути чужими. Ми повинні знати про себе все. Нині маємо можливість до себе телефонувати, писати в інтернеті, приїжджати в гості – це має свій великий сенс. Таким чином ми пізнаємо людей, їхні проблеми і можливості.

Індивідуальна ситуація Родини

         Кожна сім'я має свою індивідуальну історію життя. Але коли декілька сімей збираються в одну спільноту, вони стають духовною великою та суспільною Родиною, в якій ніхто не має права бути анонімним, лише індивідуальним та незалежним, що не перешкоджає духовному та матеріальному розвитку Спільноти. Ми як Спільнота повинні зацікавитись кожною родиною зокрема, чи вони мають за що жити, чи мають одежу, який їхній духовний стан, чи є практикуючими християнами, які їхні подружні відносини – і все це має служити укріпленню сім'ї.

Співпраця з Парафією

         Парафія це також духовна родина, Божа сім'я. Перш за все члени Домашньої Церкви повинні розвивати парафіяльне життя і бути першими помічниками священиків. Ми повинні бути живими парафіянами і активними, не можна тільки раз в неділю вислухати Літургію і втікати по домах. Все, що відноситься до духовного і матеріального розвитку Парафії, повинно бути нам близьке і відоме.

Переказування інформації

         Кожен з нас, повинен подбати про це, щоб ми завжди знали, що відбувається в нашій Спільноті, в Парафії, в Церкві, в країні і в світі. Це є також вираз нашої культури і солідарності. Інформація нині відіграє велику роль у світі та в Церкві. Для нас важливим є те, щоб ми не ставали самолюбними егоїстами, але вміли ділитись усім, що нам самим приносить користь і служить на благо ближнім.

Літургійне життя

         Літургія, яка проводиться в храмах і в парафіях є невід'ємною частиною нашого людського життя. Літургія нас виховує, навчає, лікує, ущасливлює – чинить людяними і відновляє в нас гідність Божої дитини. Літургію ми повинні ставити на перше місце в нашому житті, в усіх наших планах. І повинні її переказувати наступним поколінням. Наші сім'ї повинні до єдиного бути заангажовані в Літургію, бо це найбільший привілей у нашому житті.

Молитва

         Молитва – це розмова з Богом, спілкування з Ним. Якщо в сім'ї не має молитви, то така сім'я служить сатані, бо тільки молитва спонукає нас до добра і провадить до святості. В кожній родині повинна бути щоденна молитва і то не одноразова. Нам потрібно молитись рано і вечером, перед їжою і після неї, перед початком праці і на її завершення. Так насправді, то молитва найбільше виховує наших дітей.

Спільні зустрічі

         Щоб ми краще себе пізнавали і не були для себе чужими та анонімними, потрібно нам подбати про часті зустрічі. Час також диктує нам свої правила. І коли 40 років тому цей психологічний час не так швидко проходив, вистачало людям також у повільнішому темпі планувати своє життя. А коли нині світ розвитку і техніки прискорив цей час, нам не вистачає однієї зустрічі на місяць, чи одних Реколекцій на рік. Ми повинні подбати про наших людей, про нашу ситуацію, про наші потреби і про наш час, а також про нашу ментальність. Зустрічі сімей повинні відбуватись кожного тижня, а Аніматори повинні щомісяця зустрічатись на свою співбесіду. Бо інакше світ нас приглушить і ми втратимо свою цінність. Окрім цього нам потрібно навчитись жертвувати свій час позапланово. Це також підкреслює нашу зрілість і культуру. Є різні нагоди до зустрічів,тільки потрібно їх не занедбувати.

Виховання молоді

         Діти та молодь – це наша надія, наш спокій, мир, злагода і щаслива старість. Важливою справою є те, щоб ми нині подбали про виховання дітей, про їхню катехезу і живу участь в Домашній Церкві. Нам не вистачить зберегти віру, нам потрібно її передати. Не жалійте нічого для молоді та дітей, ні грошей, ні часу, а вони колись Вам за все це віддячать.

Турбота про працю

         Багато людей є безробітних. Це погано впливає на розвиток їхньої сім'ї та подружжя. Діти не забезпечені, погана одежа, люди не доїдають, криза в сім'ї, проблеми і розпад. Нам неодмінно потрібно на це звернути увагу. Допомогти знайти гідну роботу, порадити, підтримати, скерувати правильно перші кроки у напрямку фундаментального достатку. Не можна спокійно спати, знаючи про біду наших ближніх.

Зацікавленість конкретними родинами і їхніми проблемами

         Ми як християни повинні побачити Ісуса у страждаючих та потребуючих. Люди нині хочуть бути почутими, ми їх повинні вислухати і звернути нашу увагу на конкретні проблеми сім'ї. До нас перших повинні звернутись ті, хто поряд з нами сидить на зустрічах Кола, або в одній лавці в костьолі.

Сакраментальне життя

         Без Таїнств людина вмирає. Ми не можемо нічого розпочинати робити, якщо не живемо Таїнствами. Не можна без Бога шукати Божого життя. Основою нашого життя є Господь, Який діє в нас через Таїнства. Ми повинні дбати про часту Сповідь і мінімум про щонедільну Святу Месу.

Християнське життя

         Якщо ми християни – то ми повинні цим гордитись, це наш духовний патріотизм. Люди мають по нас бачити, що Бог є живий, що Він Правдивий, що ми є в Бозі щасливими. Цього не можна скривати. І насамперед поведінкою, потім словами і в кінці релігійними знаками ми маємо свідчити своїм життям про нашу любов до Бога і ближнього.

Круціята визволення людини

         Культура, це перша річ, яку людина вивчає у своєму житті. На цьому пізніше базується людяність, патріотизм, релігійність і віра в Бога. Круціята – це людяний і Божий спосіб життя, це наш стиль, імідж, форма, привілей. Не можна, відмовившись від алкоголю, курити сигарети, красти, говорити погані слова – бо це тільки пародія Круціяти. Круціята визволяє людину повністю, цілковито від усього, що вгроблює її достоїнство і гідність. І це ми сміливо повинні проголошувати, про це свідчити, рекламувати, пропонувати і самими цим радіти.

  

Телебачення, Радіо і Католицька преса

         Засоби Масової Інформації багаторазово несуть добру інформацію людям. Ними також послуговується Церква. І якщо ми є щасливі в Русі Світло-Життя, то маємо іншим про це розповісти, бо не можна цього затримати тільки для себе. Тому всіма силами намагаймося донести людям інформацію про таку можливість, що можна своє щастя знайти у нашій Спільноті Домашньої Церкви.

Звітування та візитації

         Для покращення нашого взаємного собі служіння потрібно усім служителям часто здавати звіт зі своєї послуги. А хто несе більшу відповідальність за нашу Спільноту, повинен візитувати час від часу всі Кола та Дияконії і підтримувати їх для покращення їхніх обов’язків.

Відпочинок

         Сам Господь Бог відпочив після сотворення світу і людини. Відпочинок – це свята річ. Хто не відпочиває – грішить. П’ята Заповідь Божа вчить нас шанувати життя своє і ближніх. Бо вбивця вбиває завжди двох: когось і себе – і так є завжди. Якщо ми навчимось правильно відпочивати, то плідною буде наша праця і ми зможемо на багато більше всього в житті зрбити. Відпочиваймо разом, вчімося дарувати себе другим, свідчмо нашим спільним відпочинком другим, що можна відпочивати з Богом, у молитві, в тверезості і з родиною.

Улюблені в Христі! Живімо так і служімо з радістю, щоб про нас також говорили інші як про перших християн: «Дивіться як вони люблять один одного!».

         Завжди радий буду Вам послужити. Не перестаю бути з Вами і Вашим. Чекаю на Вас завжди. Буду готовий на кожне Ваше прохання. Не бійтесь ніколи, в любий момент, мені подякувати за служіння і про служіння попросити. Від Вас я навчився зрілості, готовності та відповідальності. 

         Пам’ятаю про Вас у молитві та уділяю Вам щедрого Божого благословення + в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Добре, що Ви є!

Нехай Вам Бог щастить!

З повагою та пошаною і сердечною молитвою

Ваш Отець Лаврентій Ян Жезіцький OSPPE

Київ - Бровари, 27 вересня 2015 Року Божого

Свято Святого Вікентія де Поль