Спогади про сестру Ядвігу Скудро

Спогади про сестру Ядвігу Скудро однієї з українських родин,

Ірини та Віктора Яндульських з Житомира

Хочемо поділитися з вами роздумами на тему перебування сестри Ядвіги Скудро в Житомирі.

В 2004 році ми з чоловіком як дієцезіальна пара організовували в Житомирі 3-денний ОРАР І ступеня, який мав проводити в травні о. Ян Мікульський, тогочасний модератор Домашньої церкви в Польщі з родинами.  За декілька тижнів до ре колекцій до нас подзвонив о. Ян і запитав, чи можна, аби з ним також приїхала с. Ядвіга Скудро.  Це нам здалося таким чудовим, що аж нереально було повірити! Ми дуже зраділи.

Сестра Ядвіга протягом декількох днів жила в нашому домі. Це був дуже радісний час, наповнений цінними для нас розмовами, навчанням, великою турботою сестри про те, щоб ми в Русі йшли доброю дорогою. Ще у с. Ядвіги була мрія, побувати в Києві в храмі св. Олександра, де вона була охрещена. Вона казала, що у 2004 році святкувала круглу дату, хоча ще не 100 років, посміхаючись, по-жіночому не називала свій вік, і поки ще ноги її носять, хотіла скористатися можливістю й відвідати Україну. Сестра була дуже рада, коли ця мрія здійснилася і вона з'їздила до Києва.

Триденні реколекції з сестрою були для нас усіх справді духовним бенкетом. Сестра знайомила нас з історією руху «Світло-Життя», «Домашньої Церкви», наблизила нам постать о. Франциска Бляхницького, розповідала про виникнення назви «Світло-Життя». Конференції с. Ядвіги були дуже цікавими і завжди короткими, бо вона подавала інформацію з перших рук, відповідала на численні запитання, проводила Намет Зустрічі.

Нам сестра запам'яталася як дуже світла особа, з неперевершеним почуттям гумору, переповненою молитвою, з нею було дуже легко. Вона жила тим, про що говорила, чудовим також було бажання служити Богу і людям. Вона залишилася для нам прикладом до наслідування.

Ми приїхали на День Спільноти до Києва, щоби подякувати Богу за таку чудову сестру з України, а також сестрі Ядвізі за її чудове служіння, працю та приклад життя.